ПРОБЛЕМ МЕНШЕ, ДЕ ЇХ ВИРІШУЮТЬ

Розповідь про Садковицьку сільську раду розпочну із цифр.

У неї входять наступні населені пункти: Садковичі, де станом на 1 січня проживав 591 житель (157 дворів), с. Владипіль - 108 (37), Вербівка - 297 (102), Мала Вербівка - 99 (29), Колонія - 8 (5). Отже всього проживає 1113 жителів. Якщо у 2009 році народилося 11 дітей, було зареєстровано 8 шлюбів, то з початку нинішнього року - лише четверо дітей та одна пара одружилася. Минулого року померло 22 чоловік. За перше півріччя нинішнього - 10. Таку статистику озвучив Садковицький сільський голова Роман Гуч. Однією з основних проблем назвав неможливість працевлаштуватися та тут же зауважив, що якби вернулися колгоспи, молоді жінки доїти корів не пішли б, тому що у сільському господарстві низький рівень оплати праці, а робота не з легких. Сьогодні селяни в основному зайняті домашнім господарством. Іншої перспективи немає.

 15 чоловік перебувають на заробітках у Чехії (з них дві сім'ї), решта  їздять у Київ, Москву.

ХТОСЬ І ОДНОГО НАРОДНОГО ДОМУ ВІДРЕМОНТУВАТИ НЕ МОЖЕ, А РОМАН ГУЧ ПРИВІВ ДО ЛАДУ ДВА

Йдучи на сільського голову, Роман Євстахович вирішив, що коли ним стане - обов'язково подбає про дозвілля молоді. А для цього необхідно було відремонтувати народні доми. На їхній ремонт минулого року було витрачено 20 тис. грн. Ці кошти надійшли з районного бюджету. За них сільська рада закупила необхідні матеріали, відтак і розпочалися ремонтні роботи у народних домах Садкович та Вербівки. У першому було проведено часткову заміну шиферу над бібліотекою, брусів, підлоги; де необхідно - оббили стару штукатурку та зробили її по-новому, провели побілку, одним словом, здійснили євроремонт. Працювали передусім директор Садковицького народного дому Марія  Дмуховська, художній керівник Емілія Подоляк, завідуюча бібліотекою Любов Подоляк та прибиральниця Марія Хома. У Вербівці трудилися здебільшого Світлана Кушнір - директор Народного дому та завбібліотекою Світлана Галан. Усі роботи вдалось завершити до Дня Незалежності України і урочистості з цієї нагоди на районному рівні минулого року проходили в уже відремонтованому Народному домі Садкович. Ставши сільським головою, Роман Гуч за власні кошти придбав апаратуру для садковицького Народного дому. Завдяки їй, проводячи дискотеки, змогли заробити кошти на нову. Вдалось придбати музичний центр і для Народного дому с. Вербівка. Щоб хоч якось задіяти молодь, Роман Гуч сам полагодив старий тенісний стіл, а вже сітку придбали підлітки, і тепер у Народному домі у вільний час грають у теніс. Зміг очільник громади минулого року облаштувати і волейбольний майданчик. Народні доми вдалося відремонтувати, але газифікувати через відсутність коштів, не зважаючи, що вже виготовлено усю необхідну документацію, - ні.

ДОБРЕ, КОЛИ Є НА КОГО ОБПЕРТИСЯ

Своїми першими помічниками вважає членів виконкому Миколу Сеньківа з Вербівки, Івана Довгуна з Владиполя, Євгена Оліярника з Садкович; депутатів сільської ради Василя Гринаша, Віталія Барсеньова, Михайла Щирбу, Степана Гіля, яких вже не перший раз селяни обирають до місцевого парламенту, а також працівників сільської ради. За Садковицькою сільською радою закріплено депутата районної ради Миколу Васьківа.

Місцевий бюджет дотується на 76 відсотків, а власні надходження - лише від ТзОВ "Чумак", ППО "Атлант" (яке і планує відкрити бенкетний зал - власник Ігор Панчишин), від діяльності приватних підприємців Віктора Войтовича, Люби Кузьм'як, Віталія Барсеньова; Микола Сеньківа, Бориса Головатюка; податку на землю, транспортного збору...

Зважаючи на те, що з 1 вересня обов'язковою є дошкільна освіта, запитала у сільського голови, де зможуть її здобувати їхні діти. Він сказав, що оскільки у Вербівці є початкова школа, а в Садковичах - неповна середня, після закінчення якої діти, здебільшого, йдуть вчитися у Крукеницький ліцей (Мостиський район), то завдяки шкільному автобусу дошкільнят будуть довозити в Баранівецький НВК.

Проблемним залишається питання обігріву ФАПу у с. Вербівка. У зимовий період його здійснюють калориферами. Газифіковано хіба що ФАП, як і приміщення сільської ради,  у Садковичах.

Чимало зусиль змушені були докласти на облаштування старого кладовища у с. Садковичі. Селяни ж, що похвально, с. Вербівки і Владиполя їх самі допильновують, а садковичани - ні. Минулого року тут старе кладовище було розчищено від кущів, а необхідно також зробити огорожу та ще до кінця вирубати дерева, для чого планують продати розпайовану ферму колишнього колгоспу "Перемога", яка на даний час перебуває в аварійному стані. Вилучені кошти хочуть витратити якраз на упорядкування кладовища.

У планах облаштувати і дитячі майданчики.

У жовтні відбудуться вибори до місцевих рад, тому запитала у Романа Гуча, чи претендуватиме на цю посаду знову? Коли у 2003 році його вперше обрали головою, то не дуже  усвідомлював, яку насправді велику відповідальність доведеться взяти на себе та все ж осилив її і вже добре орієнтується, що можна і як саме зробити для громади. Він не звик сидіти лише у кабінеті, а завжди вникає у суть проблем і береться за їх вирішення. Вже з наведених вище фактів бачимо, що є добрим господарником. Неодноразово змушений пояснювати жителям: якщо будуть єдиним цілим, то зможуть спільно багато зробити, але кожен зокрема повинен дбати, щоб як на обійсті, так і за його межами, був порядок. Не треба лінуватися взяти в руки лопату і почистити канаву, тоді не виникатиме під час затяжних дощів проблем з підтопленням. Він і справді користується авторитетом у своїх виборців, бо з якими тільки питаннями до нього не поспішають

Усе, що робиться на території сільської ради, оживлює громаду. Взяти хоча б те, що на даний час у колишньому колгоспному дворі підприємець Ігор Панчишин готує відкрити бенкетний зал.

Як вже було наголошено, основна проблема для селян - відсутність роботи. 15 чоловік стоять на обліку у центрі зайнятості. На це мають право селяни, які не є членами особистого селянського господарства. Відповідні рішення з цього приводу приймаються виконкомами.

ВЕЛИКІ НАДІЇ - НА НОВОГО ІНВЕСТОРА

Якщо раніше на теренах сільської ради землю в оренду брали такі агрофірми, як "Агроланюкей", "Чипполіно", то на даний час, відмовившись від неї, Роман Гуч, щоб землі оброблялись, знайшов нового інвестора - фірму "Агрокультуразахід", яка вже веде обробіток землі. Вона планує підписати договір оренди  на сім років. Вже нинішнього року у Садковичах посіяла на 160 га пшеницю і гречку. Всього ж хочуть взяти в оренду 1000 га землі. Ще 200 га зайнято під пасовищами. Минулого місяця представники фірми, запросивши і сільського голову, зробили об'їзд земель. Майже сімдесят гектарів земельних угідь у Вербівці та Садковичах зістали залісненими. Зокрема у Садковичах 18 га. Колишні орні землі тепер доведеться розчищати від самовільних насаджень, щоб тут знову можна було сіяти різні культури. В цілому ж інвестори задоволені тим, який врожай збиратимуть нинішнього року, бо на полях - дорідна пшениця. Тому і не лякає їх, що доведеться викорчовувати дерева на інших площах. Про це наголошує агроном Богдан Скабара.

 ДОРОГИ, ХОЧА Й НЕ ВСЮДИ, ПОТРЕБУЮТЬ РЕМОНТУ

Добрим є доїзд до угідь, які взялася  обробляти фірма «Агрокультуразахід», чого не можна сказати про дорогу районного значення у с. Вербівка. Вона - головний біль для Романа Гуча. Якщо комунальну дорогу у с. Владипіль сільська рада змушена ремонтувати сама і минулого року на це було витрачено 12 тис. грн. (викопали канави, встановили два містки, один з яких нинішнього року після затяжних дощів довелося відновлювати знову), було завезено 100 кубічних метрів гравію, то дорогу у Вербівці сільська рада сама ремонтувати не мала б. Та все ж  минулого року сільський голова за власні кошти організував на неї вивіз гравію, подібно як і здійснив власним коштом вивіз гравію на комунальну дорогу у Владиполі, а Самбірська філія «Райавтодор» виділила лише техніку. Нинішнього року на подібну пропозицію, щоб полагодити дорогу, а це п'ять кілометрів, не відгукнулася.

Роман Гуч не погоджується з тим, як нинішнього року комісією районної ради було проведено розподіл коштів на ремонт комунальних доріг. Минулого року, незважаючи, що майже всі комунальні дороги сільська рада взяла на свій баланс, не отримала на їхній ремонт жодної копійки. Нинішнього ж року лише 3,5 тис. грн. Сподівалися ж на 12 тис. грн. і планували за них полагодити дорогу у Владиполі, хоча на сьогодні, зважаючи на минулорічний ремонт, вже до крайніх хат Колонії, принаймні, є доїзд. Але тим не менше і цю дорогу ще треба  ремонтувати. До кінця року  самостійно планують вишукати  на ремонт комунальних доріг сільради  хоча б десять тисяч гривень.

Вже не перший рік не вдається вирішити проблему щодо зміни маршруту автобуса Самбір-Бірчиці, щоб він проходив через Садковичі. З цього приводу сільський голова неодноразово в усній та письмовій формі звертався до керівництва Самбірського "АТП-14608". Тобі легше було б і селянам добиратися до сільської ради та в м. Мостиська. Якщо, наприклад, не курсує бірчицький автобус, жителі Вербівки мусять їхати автобусом Дроздовичі-Львів до Лук, а вже потім до Самбора. Упродовж трьох років це питання залишається відкритим.

І ЩО З ТОГО, ЩО ОБЛАШТОВАНО СМІТТЄЗВАЛИЩА...

Незважаючи, що на території сільської ради є санкціоновані сміттєзвалища, першочерговою залишається проблема сміття. Його вивезення намагається особисто контролювати сільський голова і коли когось ловить на "гарячому", то опісля обов'язково таких порушників залучає до генерального прибирання. Кожному у душу не заглянеш і на перший погляд здається, що людина не здатна так поводити себе з навколишнім середовищем та факт залишається фактом. З цього приводу сільський голова звертається  і через нашу газету до жителів сільської ради - не робити подібного, а відвозити сміття у спеціально відведені для цього місця.

Завжди легко працюється, коли і громада, і сільський голова є однією командою. Зі свого боку Роман Євстахович хотів би більшої активності від селян. Є потреба у збільшенні коштів для медичного обслуговування населення. Якби вони були у наявності, то вдалося б багато задумів реалізувати. Без них, як не може господар дати собі раду у власному домі, так само важко і громаді. Та не все впирається у вирішення тільки господарських проблем. Інколи мусить сільський голова бути і психологом. Наприклад, коли до нього звернувся один чоловік, то він порадив просто піти та помолитися до храму і той так й зробив. Через увесь період Великого посту бував у храмі і якщо з певних причин нині не поспішає туди, то все ж є надія, що рано чи пізно повернеться до нього, бо  в церкві отримував спокій і внутрішню рівновагу. Нерідко і під час побутових конфліктів селяни поспішають до свого голови. Достатньо його слів, присутності і конфлікт згасає. Такою є нелегка щоденна ноша сільських війтів. Часом хтось і нарікає, комусь чимось і не вгодиш, але позаяк їхній авторитет оцінюють, бо очільник громади завжди її веде за собою, представляє і відстоює. По-іншому бути не може.

Марія ПУКІЙ.