Проект Стратегії економічного та соціального розвитку Самбірського району на період до 2015 року

ВСТУП

   Стратегія соціально - економічного розвитку району визначає головні цілі та пріоритети соціально - економічного розвитку Самбірського району, які спрямовані на довгострокове економічне зростання.

   Стратегія розвитку району розроблена відповідно до положень і завдань Державної та обласної стратегій регіонального розвитку на період до 2015 року.

   У Стратегії з урахуванням проблем розвитку району визначено координацію дій управлінь і відділів райдержадміністрації, органів місцевого самоврядування, спрямованих на реалізацію стратегічних завдань і заходів.

   Одним із головних моментів Стратегії є те, що вона концентрується на ключових, перспективних напрямках, які були виявлені на основі аналізу потенціалу сильних та слабких сторін району.

  Стратегія соціально-економічного розвитку району визначає пріоритетні напрями та стратегічні завдання економічного і соціального розвитку Самбірського району, реалізація яких, насамперед, має на меті забезпечити нову якість життя людей. В Стратегії деталізовано основні заходи, спрямовані на досягнення стратегічних цілей.

   Основною метою Стратегії розвитку району є утвердження Самбірського району, як регіону з високим рівнем розвитку економіки. На це мають бути спрямовані всі інституційні перетворення, політика економічних та соціальних реформ.

   Головним чинником та основою реалізації Стратегії є сталий та збалансований економічний розвиток як передумова збільшення доходів населення та забезпечення соціальних гарантій, підвищення якості послуг та покращення навколишнього середовища.

Перш, ніж надавати матеріальні блага, їх необхідно створити.

   Цей постулат є визначальним принципом Стратегії і відображається у її цілях і завданнях.

   Стратегія є основою для розроблення і формування щорічних програм економічного і соціального розвитку району, що визначають послідовні першочергові заходи та необхідні для цього витрати, які включаються до проекту бюджету району на черговий рік.

Характеристика району

   Самбірський район розташований в південно-західній частині Львівської області в передгір"ї Карпат на Самбірсько-Дністровській височині і межує на заході із Старосамбірським, на півночі - з Мостиським, на сході - з Городоцьким, на півдні - з Дрогобицьким районами. Відстань від районного центру до м. Львова залізницею 78 км., шосейними шляхами - 75 км.

   Самбірський район у сучасних межах створений в 1965 році, а крайня північна частина збільшена за площею у 1967 році.

   Територія району складає 934 кв.км., що становить 4,3 % території області.

   В межах району розташовано 110 населених пунктів, в тому числі два міста, селище міського типу та 107 сіл.

  Спільні інтереси територіальних громад сіл, селища міського типу Дубляни та міст Рудок і Нового Калинова представляють відповідно  тридцять п'ять сільських, одна селищна та дві міські ради.

   На території району проживає 70,0 тис. осіб, що складає 2,7 % до населення Львівської області. За кількістю населення Самбірщина займає 14 місце в області. На кожний квадратний кілометр території району припадає 76 осіб при обласному показнику 117.

   Самбірський регіон приваблює територією з надзвичайно унікальними природніми умовами, до складу яких належать різноманітний рельєф, великий лісовий комплекс, багатства флори та фауни.

   Район входить у зону лісостепу, на півдні розташоване передгір'я Карпат. Клімат в основному помірно-континентальний з високою зволоженістю: м"які зими з відлигами, вологі весни, тепле літо, тепла суха осінь.

   Через Самбірщину протікають річки Дністер, Стрв"яж, Вишенька, Черхавка, Бистриця, Спринька.

   В лісових масивах переважають дуб, бук, граб, береза, ялина, сосна.

   Самбірщина багата на корисні копалини. На глибині 0,2 м товщиною пласту 10-12 м розташовані суглини. Крім того землі регіону багаті на керамзитові глини, природний газ, торф, гравійно-пісчані суміші, глини для виробництва будівельної цегли.

   Природне середовище мало змінене та відносно чисте.

   На території району знаходиться дендрологічний парк з унікальними породами дерев.

   Через терени району пролягає Головний Європейський вододіл.

І. Тенденції соціально-економічного розвитку району

1.1. Промисловість

   Промисловий комплекс району займає значну питому вагу у реальному секторі економічної діяльності і представлений 13 підприємствами. В останні роки намітилась стійка тенденція до нарощування обсягів промислового виробництва. Якщо фактичні обсяги продукції у 2004 році складали 35,8 млн. грн., у 2007 році -101,5 млн. грн., то у 2009 році - 115,3 млн. грн.

   Серед міст і районів області за обсягом реалізованої продукції район займає 20 місце (у 2006 році - 23 місце), а питома частка в загальнообласних показниках складає 0,6 %.

   Господарська діяльність району сьогодні базується на декількох галузях промисловості, підприємства яких є сировинними. Провідною галуззю є виробництво харчових продуктів, яка в структурі реалізації продукції займає найбільшу питому вагу - 77 %.

   Друге місце в структурі обробної промисловості посідає виробництво неметалевої мінеральної продукції, частка якого склала 21,9 %. Різке падіння обсягів будівництва через вплив світової фінансово-економічної кризи привело до зниження випуску цегли на ЗАТ «Вістовицький завод будівельної і художньої кераміки», ЗАТ «Воютицький цегельний завод», вермикуліту на ТзОВ «АПП «Львівське».

   Найбільш впливовими промисловими підприємствами району є ТзОВ «Самбірська птахофабрика», ДП «Воютицький спиртзавод», ПФ «Білаки», ЗАТ «Вістовицький завод будівельної і художньої кераміки».

  Основними видами промислової продукції є яловичина і телятина, м'ясо птиці, спирт етиловий, корми для сільськогосподарських тварин, цегла керамічна, вермикуліт відшарований (керамзит).

   Промисловими підприємствами вироблено у 2009 році 9,6 млн. штук цегли, 47,2 тис. куб. м. керамзиту, 3729 тонн м'яса птиці, 620 тонн яловичини і телятини, 365,4 тис. дал. спирту етилового.

   На Самбірщині низьким є показник реалізованої продукції на одну особу населення, який у 2009 році склав 1647 грн. при обласному показнику 7730 грн.

   Середньоспискова чисельність працівників промисловості у 2009 році склала 564 особи і скоротилась із 2008 роком на 91 особу, із 2005 роком - на 253 особи. Середньомісячна заробітна плата становить 1273 грн.

   Промислові підприємства району щорічно сплачують до бюджету майже 20 % всіх бюджетних надходжень.

   В останні роки відчутно зросли обсяги освоєних підприємствами промислового комплексу капітальних інвестицій. Проте вони є недостатні для забезпечення технічного переоснащення виробничої сфери підприємств району під випуск інноваційної конкурентноспроможної продукції. Про це свідчать низькі показники щодо кількості інноваційних підприємств та кількості нових видів продукції. Значна частина основних фондів промисловості фізично зношена і морально застаріла. Рівень інноваційної діяльності є дуже низьким. Застарілі, енерго- і матеріалоємні технології, низькопродуктивне технологічне обладнання приводять до подорожчання продукції і роблять її в ринкових умовах неконкурентноспроможною.

1.2. Сільське господарство

   Аграрний сектор економіки відіграє важливу роль у системі матеріального виробництва, зміцненні економіки району, підвищенні добробуту населення. Цій галузі надається пріоритетне значення.

   Площа сільськогосподарських угідь району становить 72,2 тис. га (5,7 % від загальної по області), з них 44,0 тис. га ріллі (5,5 %), 13,6 тис. га сіножатей (7,2 %), 13,5 тис. га расовищ (5,2 %) та 1,1 тис. га багаторічних насаджень (4,7 %). За часткою ріллі район займає в області восьме місце.

   В районі є 26175 власників землі, з них 6586 - орендодавці. Середній розмір орендованого паю 1,39 га.

  Сільське господарство району орієнтоване на вирощування переважно зернових та технічних культур, тваринництво.

  Сільськогосподарську продукцію виробляють 12 приватних агрофірм, 13 товариств з обмеженою відповідальністю, 49 фермерських господарств. У приватному секторі сільськогосподарську продукцію виробляють 19,6 тисяч господарств населення.

   Обсяг виробництва валової продукції сільського господарства у 2009 році склав 227,0 млн. грн. і зріс до показника 2005 року на 11,7 %. Проте середньорічні темпи приросту є найнижчими з усіх галузей економіки району. Основними товаровиробниками сільськогосподарської продукції є господарства населення, які виробили 73,2 % валової продукції сільського господарства. За загальним обсягом виробництва район посідає 8 місце серед районів області, і питома вага його складає 4,8 %. У структурі валової продукції переважає продукція тваринництва (57,5 %).

   Негативною є ситуація щодо використання сільськогосподарських угідь. За останні роки інтенсивно зростали площі, які не засівались сільськогосподарськими культурами, і їх розміри у 2008 році досягли більше половини площі ріллі району (в області не засівали третину ріллі, по Україні - 16,4 %). Проте слід зазначити, що починаючи із 2009 року ситуація по використанню земель почала покращуватись. Проходить перерозподіл сільгоспугідь між землекористувачами. В район входять потужні інвестори такі як ТзОВ «АгроМаркЮкей», ТзОВ «Агрокультур Захід», ФГ «Білаки», ТзОВ «Барком», ТзОВ «Лендком ЮА», ТзОВ «Біорена», які щорічно нарощують виробництво сільськогосподарської продукції та вводять в оборот землі, які невикористовувались на протязі ряду років. Ними проводиться укладання договорів з пайовиками на території більшості сільських рад району. Лише протягом 2009 року інвесторами в оборот введено 4200 га ріллі, а в 2010 році - 2242 га.

   За даними Львівського обласного центру "Держродючість" в районі майже 24 % орних земель зазнають різного ступеня деградації. Щорічні втрати гумусу в середньому складають понад 280 кг з гектара.

   Крім цього в районі є 42049 га меліорованих земель, з них 29296 га гончарним дренажем, на яких протягом останніх років не проводиться глибоке розпушування, кротовий дренаж, очистка каналів внутрігосподарського користування.

  В агроформуваннях через відсутність коштів зовсім не проводиться вапнування кислих грунтів, не використовується торф та сидерати, майже відсутні органічні добрива .

   Головне місце серед сільськогосподарських культур належить зерновим культурам, ріпаку, картоплі. У 2009 році виробництво зернових та зернобобових культур склало 28,95 тис. тонн і зросло у порівнянні із 2005 роком на 21,1 %, з 2000 роком - на 26,4 %. Виробництво картоплі зросло відповідно на 26,9 % та 9,6 %.

   Слід зазначити, що в районі призупинено посів цукрових буряків та льону, якими у 2000 році засівалось 1,6 тис. га ріллі.

   Поряд з цим з 2007 року господарства почали нарощувати виробництво ріпаку та інших олійних культур, під які у 2010 році задіяно 3,75 тис. га землі.

  Основним завданням в галузі тваринництва є збільшення кількості поголів'я сільськогосподарських тварин, підвищення продуктивності та племінних якостей, збільшення валового виробництва тваринницької продукції. Наявність в районі значних обсягів природних пасовищ та сінокосів дає змогу створити міцну кормову базу.

   Станом на 1 січня 2010 року поголів'я великої рогатої худоби склало 17,3 тис. голів і зменшилось із 2005 роком на 20,3 %, з 2000 роком - на 49,4 %. Поголів'я корів зменшилось відповідно на 36,4 % і на 47,2 %. Проте зросло поголів'я птиці, свиней.

  Вперше за останні роки в 2009 році зупинено спад чисельності поголів'я тварин в сільгосппідприємствах, і проводиться ціленаправлена робота на подальший розвиток галузі тваринництва, зокрема м'ясного і молочного скотарства, свинарства. Це дасть можливість на перспективу забезпечити збільшення виробництва продукції тваринництва.

   У тваринництві району спостерігається збільшення виробництва м'яса, проте скорочується виробництво молока.

   У 2009 році виробництво м'яса склало 10,05 тис. тонн і у порівнянні із 2005 роком зросло на 45,7 %, з 2000 роком - у 2,2 рази. Основними виробниками м'яса в районі є ПФ "Білаки", ТзОВ "Самбірська птахофабрика".

  Виробництво молока у 2009 році склало 46,2 тис. тонн і зменшилось із 2000 роком на 27,6 %. Скорочення виробництва молочної продукції відбулося через скорочення поголів'я корів. Основним виробником та реалізатором молока в районі є індивідуальні господарства населення, а також ФГ «Ліщук», ПП «Чайковицьке», ППА «Озиминська».

   Актуальним питанням залишається зайнятість сільського населення, яке складає 84 % населення району. В агрогосподарствах району працює 358 чоловік. Незважаючи на те, що рівень оплати праці сільськогосподарських працівників постійно зростає, проте залишається найнижчимм серед видів економічної діяльності. За підсумками 2009 року середньомісячна заробітна плата в галузі сільського господарства склала 835 грн., що складає 65 % рівня зарплати по району.

   В районі прийнято ряд програм по розвитку агропромислового комплексу, на фінансування яких у 2007 році було спрямовано 7,0 млн. грн., 2008 році - 10,4 млн. грн., у 2009 році - 3,3 млн. грн.

1.3. Споживчий ринок

   Сфера торгівлі - це потужний сектор економіки району, який динамічно розвивається і включає в себе оптову та роздрібну торгівлю, ресторанне господарство та торгівлю на ринку.

   У сфері торгівлі та послуг району відбулися процеси структурної перебудови, які створили сприятливі умови для здорової конкуренції, насичення ринку товарами, намітилась чітка тенденція росту обсягів продажу товарів та реалізованих послуг.

  Забезпечення населення продовольчими і непродовольчими товарами здійснюють 340 магазинів і кіосків, 103 заклади ресторанного господарства (включаючи шкільні їдальні та буфети). В структурі торгової мережі відбулися суттєві зміни за рахунок поширення роздрібної торгівлі підприємцями - фізичними особами. Із загальної кількості 71 % магазинів та 63 % закладів ресторанного господарства належать підприємцям-фізичним особам.

   Відбуваються позитивні зміни в розвитку матеріально-технічної бази торгівлі. Тільки протягом 2009 року в районі відкрито 29 підприємств торгівлі, з них 23 магазини, 6 кіосків, а також 6 підприємств ресторанного господарства, 1 фотосалон, 2 перукарні, 2 аптеки, 1 автомийка.

   В підприємствах споживчої кооперації створюються роздрібні торгівельні підприємства під брендом ЛеоКС, які за рівнем культури обслуговування покупців відповідають вимогам європейських стандартів.

   В районі працює 10 автозаправочних станцій, 15 аптек та аптечних пунктів.

  Одним із вагомих каналів реалізації товарів населенню залишається торгівля на ринках. В районі функціонує 2 ринки на 64 торгові місця, з яких 12 призначено для торгівлі сільськогосподарською продукцією, 17 - продовольчими товарами та 35 - непродовольчими товарами. Загальна площа ринків складає 2319 кв. м, під торгівлю зайнято 945 кв. м, або 41,0 %.

   В останні роки в районі спостерігається стала тенденція щорічного збільшення обсягу роздрібного товарообороту. Якщо у 2005 році було реалізовано споживчих товарів на суму 51,5 млн. грн, у 2008 році - 87,1 млн. грн., то у 2009 році - 90,3 млн. грн. Оборот ресторанного господарства склав 2,6 млн. грн. (2,9 % загального обсягу). 79,4 % із загальної реалізації товарів належить продукції вітчизняного виробництва.

   В умовах загострення фінансової кризи через зменшення обсягу споживчого попиту, що зумовлено уповільненням реальних доходів населення, підвищенням вартості імпортної продукції, спостерігається зменшення роздрібного товарообороту. Так за 2009 рік обсяг роздрібного товарообороту за порівняними цінами склав лише 86,5 % до показника 2008 року.

   В останнє десятиріччя особливого розвитку набула діяльнівсть підприємств оптової торгівлі, оскільки цей вид діяльності не потребує значної матеріальної бази та значних капіталовкладень і при цьому забезпечує досить швидкий оборот коштів та одержавння прибутку. В районі працює 8 підприємств, основним видом діяльності яких є оптова торгівля. Обсяг оптового товарообороту підприємств склав 13,3 млн. грн.

   Зовнішньоекономічна діяльність є важливою складовою соціально-економічного розвитку району. В 2005 році обсяги зовнішньоторговельного обороту складали 4,9 млн. дол. США, 2007 році - 8,1 млн. дол. США, 2008 році - 13,5 млн. грн. Внаслідок фінансово-економічної кризи у 2009 році обсяг зовнішньоторговельного обороту знизився до 3,9 млн. дол. США. Частка району в експорті Львівської області є незначною - 0,3 %, в імпорті ще меншою - 0,1 %.

   Зовнішньоекономічну діяльність здійснюють ПМП «Дюк», ДП «Самбірський лісгосп», ТзОВ «Мега паркет», ДП «Воютицький спиртовий завод». Основними партнерами району в зовнішньоекономічних операціях є Польща, Російська Федерація, Німеччина, Франція, Угорщина.

1.4. Мале підприємництво

   Невід'ємною складовою ринкової економічної системи є мале підприємництво, як найбільш масова і динамічна форма підприємницької діяльності. Малий бізнес сприяє формуванню конкурентного середовища, робить вагомий внесок у вирішенні проблеми зайнятості та наповненні дохідної частини бюджету.

   За результатами 2009 року в економіці району працювало 211 підприємств малого бізнесу. У розрахунку на 10 тисяч наявного населення припадає 30 малих підприємств, що складає 38 % до середньообласного показника. За цим показником район посідає 23 місце в області.

   Найбільш вагому роль малий бізнес відіграє у таких сферах економічної діяльності, як гуртова та роздрібна торгівля, готелі та ресторани, торгівля транспортними засобами.

   В останні роки спостерігається негативна тенденція до скорочення кількості зайнятих працівників у сфері малого бізнесу. Якщо у 2005 році на малих підприємствах працювало 1536 чоловік, у 2007 році - 1142 чоловіки, то у 2009 році 934 особи. Поряд із скороченням чисельності працівників зменшилась і середня кількість працюючих на одному підприємстві із 9 осіб у 2005 році до 4 осіб у 2009 році.

   Проблемним є питання оплати праці в малому бізнесі. Середньомісячна заробітна плата одного працівника склала у 2009 році 713 грн., що становить лише 55 % до середньорайонного показника і 74,7 % середньообласного показника.

   Протягом 2009 року малими підприємствами району реалізовано продукції та надано послуг на суму 44,8 млн.грн. Аналіз фінансових результатів від звичайної діяльності малих підприємств показав, що 84,8 % з них були прибутковими і одержали 1,9 млн.грн. прибутку, решта 15,2 % - збитковими і допустили 1,4 млн.грн. збитку.

   Про важливість малого підприємництва звідчить і рівень надходжень до бюджетів усіх рівнів, питома вага яких складає більше 20 %.

   З метою сприяння розвитку підприємництва, зменшення часових та інших витрат суб'єктів підприємницької діяльності під час проходження ними процедур дозвільного характеру в районі налагоджена робота єдиного дозвільного офісу, єдиного реєстраційного вікна.

   Функціонує Агенція регіонального розвитку Самбірщини. Створена Координаційно-дорадча рада з питань розвитку підприємництва та галузева рада підприємців в сфері торгівлі.

1.5. Інвестиційна діяльність

   Серед багатьох факторів, від яких залежить стале економічне зростання, визначальним є вкладення капітальних інвестицій в економіку району. Протягом останніх років спостерігається позитивна динаміка надходжень інвестиційних ресурсів у виробничу та невиробничу сфери. У 2009 році на розвиток економіки району було спрямовано 127,3 млн. грн. капітальних інвестицій. За обсягом освоєних інвестицій район посідає 12 місце в області.

Основним джерелом фінансування інвестицій залишаються власні кошти підприємств та організацій - 59,5 %. Позитивною тенденцією є зростання обсягів залучення бюджетних коштів - 23,7 %. За рахунок коштів населення на житлове будівництво освоєно 16,3 % інвестицій.

Найбільш привабливою сферою вкладання капіталу є промисловість - 50,4 % загального обсягу. На низькому рівні залишається інвестування освіти (1,2 % в загальному обсязі капіталовкладень), охорони здоров'я (0,3 %).

На кожного мешканця району припало в середньому 1567 грн. інвестицій в основний капітал, що на 40,8 % менше середньообласного показника.

Упродовж останніх трьох-чотирьох років відновлено державне фінансування об'єктів соціально-культурної сфери, житлово-комунального господарства. Зростали обсяги капітальних інвестицій в розвиток соціальної сфери села. За рахунок кооперованих коштів державного, обласного та місцевого бюджету на фінансування об'єктів капітального будівництва спрямовано у 2008 році 4,3 млн. грн., у 2009 році - 2,4 млн. грн. Основними інвестиційними проектами, де залучались бюджетні кошти, були реконструкція дитячого садочка в с. Стрілковичі, реконструкція Народних домів в селах Ваньовичі, Підгайчики, реконструкція системи водопостачання в м. Рудки. реконструкція приміщень під лікарську амбулаторію в м. Новий Калинів, добудова Вільшаницької школи. Розпочато будівництво ФАПу в с. Задністря.

Для покращення дошкільного виховання дітей відкрито нові дитячі садочки в селах Погірці, Лановичі, школу-сад в м. Новий Калинів та в с. Луки.

За кошти населення збудовано 15-ти квартирний, 20-ти квартирний та 6-ти квартирний житлові будинки в с. Ралівка.

З метою покращення побутових умов проживання сільського населення завершені роботи по газифікації сіл Кружики, Круковець, Черхава, Бірчиці, Никловичі, Орховичі.

Слід зауважити, що темпи зростання інвестицій недостатні для структурної перебудови економіки району.

Негативним є те, що в районі є 27 незавершених будівель та споруд. 16 об'єктів розпочаті ще до 2000 року, 3 - до 2007 року, 4 - у 2008 році, 4 - у 2009 році. Особливу увагу слід приділити завершенню будівництва об'єктів з високим ступенем будівельної готовності.

Обсяг прямих іноземних інвестицій станом на 1 січня 2010 року склав 466,2 тис. дол. США, що в розрахунку на 1 особу становить 6,6 дол. США. За цим показником район займає 23 місце в області. В розрізі країн світу 76 % інвестицій надійшло із Франції, 11,1 % - із Російської Федерації, 6,3 % - із Польщі, 6,6 % - із Італії.

Фінансово-економічна криза 2008-2009 років не дала можливості активно залучати іноземні інвестиції в економіку району.

З метою вивчення інвестиційно-привабливих об'єктів в районі здійснена інвентаризація об'єктів незавершеного будівництва, незадіяних виробничих приміщень та земельних ділянок несільськогосподарського призначення, які потребують додаткових інвестиційних ресурсів. На основі інвентаризаційних документів створено базу даних, яка розміщена на веб-сторінці райдержадміністрації.

1.6. Фінансова діяльність

У сучасних умовах господарювання головною метою є здатність мобілізувати фінансові ресурси та використати їх у напрямі, який забезпечить економічне зростання.

У 2009 році до Зведеного бюджету від підприємств району мобілізовано платежів на загальну суму 38,4 млн. грн., до Державного бюджету 19,3 млн. грн. В структурі податкових надходжень найбільшу питому вагу складають податок з доходів фізичних осіб, податок на додану вартість, рентна плата за газ.

До загального та спеціального фондів бюджету району без врахування міжбюджетних трансфертів надійшло 18,7 млн. грн. податків і неподаткових платежів.

Доходи бюджету району, в основному, сформовані за рахунок офіційних трансфертів (дотацій, субвенцій), одержаних з Державного бюджету України. Питома вага власних доходів у загальному обсязі дохідної частини бюджету району становить 8,5 відсотка.

Бюджетна політика району спрямована на забезпечення фінансовими ресурсами першочергових потреб соціально-культурного спрямування. Видаткова частина бюджету у 2009 році склала 198,1 млн. грн.

Доходи місцевих бюджетів (без трансфертів) у розрахунку на 1 жителя району становлять 267 грн., а видатки - 2830 грн.

Найбільший внесок до наповнення бюджету забезпечують ЗАТ "Вістовицький завод будівельної і художньої кераміки", Воютицький спиртзавод, держлісгосп, ДП "Дорсервіс", ПФ "Білаки".

Відображенням всіх процесів, які відбуваються в економіці району, є фінансові результати від господарської діяльності, що позначаються на рівні прибутковості, зменшенні частки збиткових підприємств. Метою діяльності кожного підприємства є одержання прибутку, оскільки саме він є основним джерелом поповнення власних коштів і відіграє важливе значення в забезпеченні платоспроможності, розвитку виробництва, запровадженні нових видів продукції, робіт, послуг, дає можливість вкладати кошти в інноваційно-інвестиційні проекти.

Ефективність діяльності підприємств визначається їх фінансовими показниками, одним з яких є фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування. За результатами роботи 2009 року господарським комплексом району отримано 1,9 млн. грн. прибутку. Збитковими були 15,2 % підприємств, які допустили 1,5 млн. грн. збитків.

2. Розвиток людських ресурсів

2.1. Демографічна ситуація

Демографічні зміни, які відбулися впродовж останнього десятиріччя, є неспрятливими щодо розвитку району і характеризуються зростанням смертності, зменшенням природного приросту, від'ємним сальдо міграції.

Станом на 1 січня 2010 року в районі проживало 70,0 тис. осіб (2,7 % від загальної чисельності населення області), серед яких 84 % - сільські мешканці. На кожний квадратний кілометр території припадає 75 осіб (по області - 117).

За період з 2000 до 2010 року кількість населення району зменшилась на 7 % , або на 5,2 тис. осіб (по області - на 3 %). Тенденція до зниження чисельності населення розпочалась у 1994 році та зберігається до сьогодні. Загальне погіршення показників демографічного розвитку району обумовлено, насамперед, падінням рівня народжуваності і збереженням високих показників смертності. Народженість не забезпечує простого відтворення населення.

Протягом 2009 року в районі народилось 870 немовлят, а померло 1081 особа. У середньому на кожну тисячу осіб народилося 12,4 немовляти (по області - 11,8). Рівень смертності становив 15,2 особи на тисячу населення (по області - 13,7 особи). Негативним є показник дитячої смертності, який за 2009 рік склав 14,8 проміле і є майже у 2 рази вищий, ніж в цілому по області.

Низький рівень народжуваності разом з високою смертністю підсилюють негативні зміни у віковій структурі населення. Частка осіб у віці 60 років і старші склала 22 % загальної чисельності населення. Середній вік населення району становить 38,2 року.

Статевий склад населення характеризується перевагою чисельності жінок над чоловіками. На кожну тисячу жінок припадає 895 чоловіків. При цьому з віком диспропорція поглиблюється.

На скорочення чисельності населення району впливає від'ємне сальдо міграції, яке за 2008 рік склало 159 осіб, за 2009 рік - 184 особи.

Працездатне населення складає 59,2 % від всього населення району. Станом на 01.01.2010 року в районі налічувалося 18,2 тисячі пенсіонерів, що складає 26 % всього населення. Кількість пенсіонерів у розрахунку на одну тисячу населення становить 260 осіб. Чисельність людей працездатного віку складає 41,4 тис. чол., а реально зайнятих в галузях економіки - 7,9 тис. чол. Таким чином співвідношення кількості пенсіонерів та зайнятого населення складає 2,3:1.

2.3. Зайнятість та доходи населення

Негативні тенденції щодо зменшення чисельності населення, погіршення його віково-статевої структури позначилися на формуванні демографічної основи трудових ресурсів та структурі зайнятості населення.

Зайнятість населення є однією з передумов, які впливають на соціальний рівень життя населення, і залежить як від соціально-економічних процесів так і від розвиненості ринку праці. Ринок праці відображає всі економічні процеси, які відбуваються в регіоні.

Стійкою є тенденція до скорочення чисельності працюючих за наймом на підприємствах, в установах та організаціях району.

За останні роки кількість найманих працівників на підприємствах району скоротилася з 11,3 тис. осіб у 2001 році до 5,5 тис. осіб у 2009 році.

Аналіз чисельності зайнятого населення за видами економічної діяльності показав, що 66 % зайнято у бюджетній сфері і лише 11 % - у промисловості та 6 % - у сільському господарстві.

На офіційному ринку праці упродовж 2005-2009 років спостерігається постійне зменшення обсягів пропозиції робочої сили (з 7877 до 4234 особи, або на 46 %), зменшення обсягів вивільнених працівників підприємств (з 2489 до 1009 осіб, або на 59 %).

Постійно знижується офіційний рівень безробіття. Якщо у 2005 році цей показник становив 7,5 %, у 2007 році - 4,7 %, то у 2009 році 3,0 %.

Поряд з цим є і негативні виклики, а саме зменшення попиту на робочу силу (з 1518 наявних вакансій, які надійшли від працедавців у 2006 році до 732 у 2009 році, або у 2 рази).

Важливим індикатором ситуації на ринку праці є навантаження незайнятого населення на одне вільне робоче місце. У 2008 році воно становило 260 осіб, у 2009 році - 86 осіб.

Суттєвим чинником, що сприяє зменшенню надлишкової пропозиції робочої сили є активна політика працедавців у створенні нових та додаткових робочих місць. У 2008 році в усіх сферах економічної діяльності було створено 598 нових та додаткових робочих місць, у 2009 році - 603 робочі місця.

Позитивно вдається вирішувати питання зайнятості шляхом організації громадських робіт, скерування на професійне навчання незайнятих громадян та надання дотацій працедавцям на створення нових робочих місць.

Незважаючи на складну економічну ситуацію в районі у 2009 році працевлаштовано 1107 незайнятих громадян.

Актуальною проблемою у районі залишається тіньова зайнятість, яка створює чимало проблем та породжує негативні наслідки, а саме відсутність належного рівня соціального захисту та гідного пенсійного забезпечення у майбутньому, зменшення надходжень до бюджету та Пенсійного фонду при одночасному збільшенні соціальних виплат.

Упродовж другого десятка років прослідковується трудова міграція жителів району за межі України. При цьому міграція є переважно нелегальною, і підрахувати її досить важко. Мігрантами часто стають освічені, інтелектуальні люди з вищою освітою. Частина з них залишаються за кордонами України на постійному місці проживання.

Проте слід зазначити, що позитивним результатом трудової міграції є сприяння соціально-економічній стабільності в регіоні шляхом додаткового надходження значних фінансових ресурсів, що вигідно не тільки сім'ям окремих  громадян, які є власниками даних ресурсів, а й державі в цілому, оскільки знижується рівень бідності, збільшується обсяг внутрішнього ринку. Крім того, після повернення з-за кордону  значну частину зароблених коштів українські громадяни витрачають для започаткування власного бізнесу, створюючи робочі місця не тільки для членів своєї сім'ї, а й для інших громадян.

Заробітна плата є основним джерелом зростання доходів населення, показником його добробуту. В останні роки намітилася позитивна тенденція зростання розміру заробітної плати. У 2009 році середньомісячна заробітна плата одного працюючого, зайнятого в економіці району, склала 1297 грн. і у порівнянні із 2007 роком зросла на 49 %, з 2005 роком - на у 2,8 раза. Проте слід зазначити, що рівень заробітної плати в районі складає лише 77,8 % середньообласного показника і 68 % показника по Україні.

Спостерігається значна диференціація рівня заробітної плати за видами економічної діяльності. Найбільш оплачуваними в районі у 2009 році були працівники фінансових установ, державного управління та лісового господарства. Разом з тим значно нижчою залишається заробітна плата працівників сільського господарства, готельного та ресторанного господарства, транспорту. Співвідношення між зарплатою працівників сільського господарства та працівників державного управління склало 1:2,3.

Одним із важливих індикаторів рівня життя є показник реальної заробітної плати, яка у зв'язку із значним підвищенням споживчих цін росла значно нижчими темпами, ніж номінальна.

Позитивним показником в районі є низький рівень заборгованості із виплати заробітної плати. Станом на 1 січня 2010 року заборгованість склала  31,8 тис. грн.

3. Природне середовище та технічна інфраструктура

3.1. Навколишнє природне середовище

Охорона навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини - невід'ємна умова сталого економічного і соціального розвитку району.

Екологічна ситуація в районі залишається порівняно стабільною, проте проблеми регіонального масштабу все одно залишаються. До них можна віднести постійні проблеми із забрудненням відходами, гостру нестачу локальних очисних споруд в сільській місцевості та низьку ефективність роботи існуючих споруд, зростання чисельності автотранспорту в районі.

Проблемним залишається питання приведення в безпечний екологічний стан звалищ побутових відходів. На сьогоднішній день на території району існує 58 сміттєзвалищ твердих побутових відходів, які займають площу 77,1 га, в тому числі під стихійними сміттєзвалищами 17 га. Річний обсяг накопичення побутових відходів складає 75 тис. тонн, а загальний їх обсяг з часу експлуатації сміттєзвалищ становить близько 200 тис. тонн.

Існуюча структура системи санітарії, очистка населених пунктів є недосконала і не забезпечує достатнього контролю за санітарним станом території. В населених пунктах району практично відсутні спеціалізовані підприємства у сфері поводження з твердими побутовими відходами. Їх складають у природніх рельєфах, ярах, долинах річок. Питання відведення земельних ділянок під санкціоновані сміттєзвалища сільськими радами, проектування і будівництва нових полігонів твердих побутових відходів залишається не вирішеним.

Активізація транскордонного співробітництва привела до збільшення потоків транспорту, що став ще одним джерелом забруднення атмосфери. Якщо у 2005 році викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря від автотранспорту становили 1329 тонн, то у 2008 році - 3108 тонн.

Значного антропогенного впливу зазнають водні об'єкти. Засмічення прибережних смуг побутовими відходами, безсистемне видобування гравію прискорюють процеси деградації річок, їхні русла замулюються, проходить розмив берегів. Це приводить до порушенн